Його високість - Коньяк!

Оглядаючи спиртні напої, якось в два словах, скромно,  між іншим  був згаданий  коньяк. Але коньяк це не пиво, в двох реченнях не висловиш своїх вражень і почуттів, то ж для цього напою має бути  окремий текст. І ось він і дозрів. Коньяк - найбільш довершений алкогольний напій. Легенди оповідають, що оди із самих знаменитих бритів( короля Артура і Віл’яма Шекспіра він звичайно «не переплюнув») сер Уінстон Леонард Спенсер-Черчіль теж дуже полюбляв посидіти з сигарою і келихом міцного, 50 - градусного вірменського «Двіна». І це на батьківщині віскі, і це парламентар та прем’єр міністр Великої Британії? Ну ні грама самоповаги і честі - може так подумати людина, яка не розуміється в коньяках «ні грама». Простий погляд на справу так і виглядає: і то спирт, і інше спирт, або ж простіше, як кажуть наші північні сусіди - «Нам що спирт, що кулемети – аби з ніг валило». А й справді, при бажанні залити «люльку»- горілка буде кращою  альтернативою. Хіба , що ви входите в сонм наших олігархів, то тоді не мені вас вчити, там такі «люльки» можна позаливати  по ціні від 10 до 120 тисяч євро за пляшку віскі або кальвадосу, щоб я так жив…

Але повернімось до пересічного манюпаса, якому такі збочення не до снаги. Традицій вживання коньяку існує безліч, починаючи з «царського» з лимончико і закінчуючи новомодним - розбавленим шипучою гидотною на основі кактуса коки. Класичний спосіб існує у французів і , на мою думку, найкращий, бо хто краще за автора шедевру може розкрити його суть. Так ото ж, записуйте і не кажіть що не чули.

 Коньяк , перед вживанням, обов’язково потрібно підігріти  до строго визначеної температури, і це - температура ваших рук. Для цього в глибокий келих наливаємо не більше 50-70 гр. цього дивовижного напою і поки «шедевр» добирає кондиції гріючись в долонях  вдихаємо його чудовий аромат. Коли стає «вже не сила»  пригублюємо келих на кілька крапель не ковтаючи. Проводимо язиком по деснах, ньобу і зубах милуючись незрівнянним букетом і тільки після цього ковтаємо. Аромат від хорошого коньяку тримається в роті (не плутати з перегаром) кілька годин. Ну і в кого, після цього,  підніметься рука запивать чи закушувать його чимось, ну хіба що тільки в смаркача або олігарха.

Для хорошого настрою і задушевної бесіди з панянкою може вистачити  одного келиха на увесь вечір. То ж - Будьмо!