Учора один з дописувачів нагадав про Різдво і каву.  У такому контексті найшвидше що виринає у спогадах це(буду банальним)- Львів. Звичайно старше покоління натякне на  славу Ужгорода, де кава ще за "совітів" була найкращою. Так, але , коли вже говорити про Різдво і каву, то тут Львів неперевершений. Старий, добрий Львів(пробач мені Британія, я не заззнав цих почуттів стосовно тебе), який дістався у спадок від князя Данила, якого бабця Австрія зробила шляхетним, якого не зіпсували ні поляки ні "совіти", ось він дозволяє сприймати Різдво і каву, як щось абсолютно гармонійне . Ті ж  Брити, дай їм Боже здоров'я, придумали формулу чотири "С": коньяк, сигара,  кава, шоколад (в англійській мові всі слова починаються на букву "С"). Можливо вони мають рацію, але тільки стосовно коняку, у тому розумінні , що цими іншими трьома інградієнтами його не зіпсуєш. Що ж до кави, то вона самодостатня. Звичайно чоловікам вона буде пасувати з коньяком, а жінкам з шоколадом , але то вже легенькі збочення. Кава , перш за все, передбачає УСВІДОМЛЕННЯ. Стан душі, коли саме візаві з горнятком кави, чи як полюбляють говорити лвів'яни - філіжанкою (філіжанка, коліжанка чи не є тут якийсь натяк на рівночинність цих понять?), створює певне магічне дійство і людина на мить втрачає відчуття часу, сприймаючи себе , оточуючих , природу, світ як єдину субстанцію. Такий стан якраз найбільш гармонує з Різдвом. Так  отож , найкраще пити каву на Різдво у місті де вся історія русів- українців від княжої доби і понині дихає з кожного собору, палацу, будинку, закуточка і, звісно- кавярні.