Ultima ratio
regum (останній доказ
короля) – напис на французьких гарматах короля
Франції Людовіка XIV. Тобто, це останній засіб для вирішення суперечки, якщо інші
не змогли зарадити.
В нашому випадку це дещо з найкращого,
що є у його високоті віскі, можна сказати: важка артилерія. І коли
попередні дві групи передбачали хоч якусь символічну масовку присутності манюпасів
при вживанні цих напоїв, то третя група
потребує лише віскі та одного , ну або
двох прочан, які зможуть
застановитися, усвідомити і оцінити ці шедеври мистецтва.
Тут
можна вибрати щось з такого: бурбон Woodford Reserve Rey , шотландець Glenfarclas 12 Years Old, шотландець Talisker 10 Years Old - найпотужніша
гармата з цього списку.
І
якщо вже вони не переконають манюпаса, що віскі справжній аристократ і рівня
коньяку, то на те немає ради.
Так отож, бурбон
Woodford Reserve Rey, міцність 45,2%, шість років витримки, загальна
кількість житніх спиртів до 53%. Смак та аромат дещо нагадують Wild Turkey 101,
але більш
витончені та гармонійні , з додатковими
нотками житнього солоду, гвоздики та дубу. Як ото кажуть: п’єш і пити
хочеться.
Шотландець Glenfarclas 12 Years Old. Суперовський
"хересний" віскі. Його міцність 43%,
дванадцять років витримки.
Віскі витримують в бочках після іспанського
хересу Olorosso. За 160 років існування
Glenfarclas фірма змінила у виробництві лише одне – етикетки на пляшках. Дуже гармонійний. За ароматами
та смаками сушини абрикос, черешні та чорносливу з’являються
легенькі хересні, торф’яні та
трав’яні відтінки. В першому
наближенні він дуже нагадує коньяк фірми Тиса Карпати, який , на великий жаль,
має сильну спиртову складову в ароматі,
але смак коньяку по фруктовим відтінкам є
значно цікавіші і потужніші .
Отже ще один висновок: у виробництві коньяків. наші гуцули пасуть
передніх.
На британському острові Скай існує
всього одна гуральня, але яку круту марку
віскі вона виробляє! Одже - шотландець Talisker 10 Years Old. Поціновувачами скотчу визнано
Talisker як одну з трьох ікон односолодових шотландських віскі, разом з «Islay» і «Glenlivet».. Його міцність 45,8%,
десять років витримки. Бомбезний аромат торфу та диму з першого разу дещо
збентежує, але смак, який на початку здається продовженням аромату, за кілька
миттєвостей вистрілює феєрверком цитрусових, карамельок, гіркого шоколаду,
сушених абрикос та груш, і ще безліч
ледь вловимих натяків. Післясмак дуже
довгий, можна хвилинами сидіти і розмірковувати про сутність життя, або ж про об’єктивний
ідеалізм Артура Шопенгауера, а
післясмак скотчу хвилями напливатиме і нагадуатиме воднчас про минущість всього
сущого і неперевершеність Talisker.
Із місцевих байок. На торфопідприємство
приїхав айтішник впроваджувати нові
технології. Під час огляду території кілька разів настирно запитував:
-
Що
це за запах?.
-
Ну, торф.
-
Та
ні, він дуже щось нагадує.
-
Віскі, сер!
Айтішник
від радості аж підскочив.
-
Точно!!!
Точно!!! Нам на відпочинку в Карпатах місцевий газда запропонував скуштувати Talisker. Так цей аромат його нагадує один до одного.
І
ше один висновок.Чудні діла Твої. Виявляється, що наші гуцули добре знаються не
тільки на виробництві коньяку , але і на продукції шотландських
гуралень, та ще й мають досить
витончений смак.
Після прочитаного так і хочеться пригубити улюблений віскі і закурити сигару
ВідповістиВидалити