ЇЇ величність - Кава! ( частина друга)

Коротко стрижена, розпатлана діваха в картатій сорочці і потертих джинсах та у вельветових капцях на невеликих підборах взутих на босу ногу , ще й носить на правій руці на середній фаланзі  вказівного пальця срібний перстень  увінчаний великим корундом  кольору стиглої вишні – такою мені уявляється муза блогера. Ну , принаймні, моя десь така. Підходить вона тихесенько , згинає вказівний палець і як дасть щигля. Так защемить, аж сльози  бризнуть із очей і не відпустить  поки не напишеш хоч маленький абзац. Але щось давно не з’являлась, мабуть знає, що  в чоловіка купа роботи, дружина, діти, хліб насущний, кава… О , здається таки коцнула, бо аж заіскрилось.

         Так оото ж , на той древній час для приготування напою використовувалися зерна кавового дерева –Арабіка. Наразі  є ще два промислових види  кавового дерева - робуста і ліберіка .Звісно, найкращим кавовим деревом є арабіка, це і неперевершений аромат, і смак, і  тонізуючі властивости. Що ж до робусти, то там тільки міцність, тобто великий вміст кофеіну. Хоча її з успіхом  використовують для створення купажів і надання міцності каві або ж для збільшення дохідної частини(вартість робусти на світових ринках у два –три рази менша за арабіку). І якщо вам у якійсь кавярні запропонують замовити їхню вишукану ароматну і смачну робусту, не будьте лохом, там або не тільки робуста , або це суцільний несмак.

           Найкраща кава готується з відбірних зерен  арабіки в елітних кав’ярнях  на дорогих кавомашинах. Ото ж, кому хотілося б посмакувати якісною  кавою, рекомендую  відвідати місто князя  Лева. Кавярень там неміряно і на всі смаки. Між іншим,  у  Львові  ,  на вул. Руській, 4  є затишна кав’ярня «Під синьою пляшкою», саме так називалась перша з мережі  кав’ярень відкритих  у Відні козаком Юрієм  Кульчицьким. (прошу всіх встати). Після цього таки варто процитувати слова  живого класика постмодернізму шановного добродія  пана Almastа:

Якщо вже можна - я присяду, ,

Бо кава, стоячи - don"t смак.

Так став Кульчицький наш героєм!

Не міг не стати - бо козак!

            Що ж до марок кави, то їх є тисячі, вони створені на основі сортів дерева арабіки або їх суміші, або суміші з робустою, або з додаванням ароматизаторів. До речі, стосовно останнього, найбільш популярний і визнаний у світі аромат кави це Ірландське Кремо. Хоча в Україні мені попадалися кілька відтінків Ірландського Кремо, який з них справжній не уявляю. Так що ж вибрати?  Тут основну партію має зіграти смак . Якщо до вподоби гірчинка- рекомендую Марагоджип,  якщо багатий букет аромату – звичайно Лаваза Кремо, якщо після смак шоколаду – Паулінг, якщо понти – Ірландське Кремо. І , як писалося в літописі Руському, нехай увесь світ зачекає… 

Далі буде.

Її величність – Кава!

Невдобно якось виходить- стільки  опусів зі згадками про Каву і кружлянням біля неї, а конкретики нема.

         Її величність потребує особливогї уваги. Тут, як і про коньяк, двома реченнями обмежитись не вдасться. Хотілося б почати здалеку.

        Кава – старовинний руський напій , привезений з-за кордону. Здається так жартували гумористи  в епоху розвинутого соціялізму. І тут є доля жарту, вона стосується слова старовинний. Все решта – чистісінької води правда. Стосовно води: серед напоїв вода  займає перше місце на землі, друге – її величність Кава.

         Зовсім невідомі ті сміливці, які перші почали доставляти плоди кавового дерева  з Ефіопії, ареалу походження дерева і традиції  пити напій ,  у стару Європу. Але на перших порах  напій не мав великого поширення. І ,  важко повірити:  Каву в Європі зробив популярною наш  козак(а хто ж і ще?) з Самбірщини ,  більше того,  односелець великого гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного  - Юрій Кульчицький (прошу всіх встати при згадуванні його  імені). Після влаштованого якогось мордобою з турками в районі Відня у 1683 році,  Юрій Кульчицький (прошу всіх встати) заслужив від цісаря будинок у місті і розгорнув там господарку. А наші як беруться хазяйнувати, то одним вишневим садочком і хрущами не обмежуються. То Тарас трошки спростив парадигму, для більшої наочності і розуміння пересічними не українцями суті нашого життя. Ми ж з вами розуміємо, що там має бути і пасіка, і поросятка , і курочки, і гусочки.. ех..!!! Про що це я? А .. 

           Так ось, Юрій Кульчицький (прошу всіх встати), відкрив там ще й кав’ярню і не просто відкрив , а зробив цей напій популярним на тільки в Австрії , але і у всій Європі. Він перший запропонував каву з молоком та цукром. Бабця Австрія ніколи не забуває своїх героїв: у Відні на вулиці Фаворітен відкрито пам'ятник Юрію Кульчицькому (прошу всіх встати). Памятник зображає нашого Козака, який тримає тацю та кофейник. І по нині він вважається охоронцем віденських кав'ярень і наших, будемо вважати, також. Шануймося! Далі буде…