In vino veritas.

Цей вислів приписують римському історику і державному діячу Плінію Старшому. Підозрюю, він це сказав по завершені написання  тридцяти семи томів своєї «Природничої історії»   в процесі бучного святкування даної події або ж дещо передбачав. Очевидно, чоловік був мудрий і язиком ляпати надаремно не міг, навіть на підпитку. Та й справді – хороше вино не тільки поживний , але й корисний продукт. Бокал вина під час їжі посприяє хорошому травленню та настрою. Хоча апологети деяких християнських релігій категорично виступають проти вживання алкоголю у будь якому вигляді і у вина в тому числі. З цього приводу варто згадати про перше чудо Ісуса Христа на весіллі в Канні Галилейській – перетворення води у  вино. Про основні страви Таємної вечері і містичність дій та фраз тут можна вже і не наголошувати. Проте, хоча й  слова Христа –«Я є Істина» можливо мають певну кореляцію з висловом  Гая Плінія, все ж до пророків Пліній не відноситься..

Але, вернімось до вина . Хороше вино, має визначатись не тільки кольором, ароматом та смаком але й психофізичним впливом на організм. І коли перші три ознаки сучасна індустрія навчилась підробляти з величезним успіхом то  з останнім, поки що, не все так просто. Після вживання бокалу хорошого вина людина відчуває легкий хміль та хороший настрій. За годину хміль проходить, а настрій лишається. Після штучних вин – хміль та зачумленість на кілька годин без всяких настроїв, як легка отрута. Більшість вин , що виготовляється в Україні  і є легка отрута(бувають і сильні отрути). Але не всі майстри пропали. Хороші домашні вина роблять в Закарпатті, Херсоні, Криму. Є невеличкі винокурні які роблять фантастичні вина, наприклад Закарпатська фірма «Ліанка» і її шедевр  «Спокусниця». Так що, при бажанні, ще  можна знайти чудові взірці українського виноробства.

Що ж до якості вина, то про ще один спосіб його визначення я дізнався випадково. Якось були у нас в гостях сім’я з теренів колишньої Римської імперії, батьківщини  Плінія Старшого, а саме з Італії. Він - інтелектуал, коренастий чорнявий італієць, ніби класичний воїн римського легіону, тільки без обладунків. Має в Італії свій невеличкий бізнес. Вона –красуня, розумниця, класична українська панянка. В 90-х  вона виїхала на заробітки в Італію, отримала освіту в італійському виші і тапер працює високооплачуваним спеціалістом в пологовому будинку і, я так розумію є основним фінансовим стовпом цієї сім’ї. В гості вони прийшли не з пустими руками а принесли між іншим, ще й пляшку найкращого вина з тієї місцевості де вони мешкають.  Вино дуже сподобалось, темно бордове, терпке, з чудовим ароматом  і смаком, що трохи нагадує сушену черешню і чорнослив.

 Про інтелектуальні здібності гостя я згадав не випадково. За святковим столом я виголосив тост, який довелося колись почути на одній вечірці в добірному товаристві. Звучав приблизно так:

«Мені приснився сон. Ніби іду я берегом моря, а поруч - Христос. На піску залишаються два ряди слідів - мої і Його. Мені прийшла думка, що кожен слід відображає один день мого життя. Я  озирнувся і помітив, що деяких місцях була лише одна пара слідів, а не дві. Одна пара слідів була в тих місцях, які відображали дні сповнені страху і нетерпеливості, егоїзму і смутку, випробовувань і страждань. Тоді я звернувся до Господа з докором:
"Ти обіцяв, що будеш з нами по всі дні життя, то чому ж ти мене залишав у найважчі мої дні?"
Ісус усміхнувся:
"Сину мій, я не полишав тебе ані на мить. - це Мої сліди... Я просто ніс тебе на руках".

 –То ж пригубимо келихи, щоб Ісус  теж завжди  був з нами.»

 Яке ж було моє здивування і зніяковіння, коли шановний гість уточнив , що це не тост, а притча  з книги італійського католицькиого священника Бруно Ферреро – «Кола на воді». Вік живи – вік вчися.

Але вернімось до вина. Так  ото ж, італійці стверджують – якісне вино не  змінює смак, скільки б багато його не випити. Підтверджую! Принаймні, те вино, що принесли гості було випито вщент і смак був незмінно чудовий.

  Шануймося!

            І